esc
Йоана 4 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
The mouth of a deep stone well on a bare dry limestone hillside at the last light, its rim grooved smooth where rope has passed for generations.

Йоана 4

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 54 verses · A drink asked for at noon

  1. 1 Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
  2. 2 (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)
  3. 3 то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
  4. 4 Треба ж було Йому проходити через Самарию.
  5. 5 Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков Йосифу, синові своєму.
  6. 6 Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криницї; було ж коло шестої години.
  7. 7 Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
  8. 8 Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити їжі.
  9. 9 Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
  10. 10 Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
  11. 11 Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
  12. 12 Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
  13. 13 Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
  14. 14 хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє.
  15. 15 Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
  16. 16 Рече їй Ісус: Іди поклич чоловіка твого, та й приходь сюди.
  17. 17 Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
  18. 18 пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
  19. 19 Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
  20. 20 Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
  21. 21 Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
  22. 22 Ви кланяєтесь, а чому — не знаєте; ми кланяємось, і чому — знаємо, бо спасеннє від Жидів.
  23. 23 Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
  24. 24 Дух — Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
  25. 25 Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
  26. 26 Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
  27. 27 І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
  28. 28 Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
  29. 29 Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
  30. 30 Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
  31. 31 Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
  32. 32 Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
  33. 33 Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
  34. 34 Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
  35. 35 Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
  36. 36 І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
  37. 37 Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
  38. 38 Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
  39. 39 З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
  40. 40 Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
  41. 41 І багато більше увірувало за слово Його.
  42. 42 А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.
  43. 43 Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
  44. 44 Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
  45. 45 Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
  46. 46 Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
  47. 47 Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
  48. 48 Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
  49. 49 Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя.
  50. 50 Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
  51. 51 Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
  52. 52 Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
  53. 53 Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
  54. 54 Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Passing through Samaria, Jesus sits at a well at noon and asks a Samaritan woman for a drink. They talk about water, about her husbands, and about where God should be worshipped. She leaves her water pot and brings the town out. Many believe. Then he heals an official's son from a distance.

Read the explanation

In other languages