esc
1 Мойсея 3 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A deep garden at the cool of the day, long evening shadows lying between the trees.

1 Мойсея 3

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 23 verses · Three questions, and no answer that helps

  1. 1 Змій же був хитріщий над усякого польового зьвіра, що Господь Бог создав. І каже він жіньцї: Чи справдї Бог сказав: Не мусите їсти нї з якого дерева райського? І каже жінка змієві: З усякого дерева райського їсти мемо,
  2. 2 З плоду ж дерева, що серед раю, рече Бог, не їжте з його, анї доторкати метесь до нього, ато помрете.
  3. 3 І каже змій жіньцї: Нї бо, не помрете.
  4. 4 А се Бог знає, що скоро попоїсте з нього, відкриються вам очі, і будете як боги, знающі добре й лукаве.
  5. 5 І вбачала жінка, що добре дерево на їду, і принадне очима дивитись і надило тим, щоб усе знати; і взяла плоду з його та й скоштувала, і дала чоловікові свойму з собою, і скоштували.
  6. 6 І відкрились їм обом очі, і схаменулись вони, що були нагі; і позшивали листя смоковне, та й поробили пояси.
  7. 7 І почули глас Господа Бога ходячого в раї по прохолодї, і поховались чоловік і жінка його від лиця Господа Бога посеред райського дерева.
  8. 8 І покликне Господь Бог до чоловіка, і рече йому: Де єси?
  9. 9 І каже він: Голос почув я твій у саду та й злякавсь, тим що наг, та й сховавсь.
  10. 10 І рече він: Хто зъясував тобі, що наг єси? Хиба скоштував з того древа, що заповідав я тобі з одного сього не їсти?
  11. 11 І каже чоловік: Жінка, що дав єси бути зо мною, вона дала менї з дерева, я й попоїв.
  12. 12 І рече Господь Бог жіньцї: Що ти вкоїла? І каже жінка: Змій спокусив мене, я й скоштувала.
  13. 13 І рече Господь Бог змієві: За те, що вдїяв таке, проклят єси між усїма скотами, і між усїм зьвірєм польовим. Лазити меш поповза, човгати меш на грудях твоїх і на череві ходити меш, і їсти меш землю по всї днї життя твого.
  14. 14 І положу ворогуваннє між тобою й жінкою і між насїннєм твоїм і насїннєм її, воно рощавлювати ме тобі голову, ти ж упивати мешся йому в пяту.
  15. 15 А жінцї рече: Наготую тобі муки в вагонїннях твоїх; мучившись роджати меш дїти, а до мужа твого поривати ме тебе, він же панувати ме над тобою.
  16. 16 І чоловікові рече: Що послухав єси гласу жени твоєї та попоїв з того дерева, що заповідав я сього єдиного не їсти, проклята земля задля тебе; в печалї і тузї харчувати мешся з неї по всї днї живота твого.
  17. 17 Тернину да осет родитиме вона тобі, і їстимеш польове зело.
  18. 18 У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.
  19. 19 І дав чоловік жіньцї своїй імя Ева: бо вона мати всїх живих.
  20. 20 І поробив Господь Бог чоловікові й жіньцї його одежу із шкір та й зодїг їх.
  21. 21 І рече Господь Бог: Оце і чоловік став як один ізміж нас, зрозумівши добре й лукаве, і тепер колиб не простїг руку свою, та не взяв із древа животового, да не попоїв, і не став жити во вік.
  22. 22 І вислав його Господь Бог із саду Едену порати землю, що з неї й узятий.
  23. 23 І вигнав чоловіка. І поставив на востоцї за садом Еденом херовимів з поломяними голими мечами обертасами стерегти дорогу до животового древа.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

A serpent questions what God said, the woman and the man eat, and they hide. God asks three questions, hears three answers, and speaks to each of the three in turn. Then they are sent out of the garden.

Read the explanation

In other languages