esc
1 Мойсея 2 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
Morning mist rising from watered ground among young trees, a river dividing in the first light.

1 Мойсея 2

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 25 verses · A garden, and a man from dust

  1. 1 Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
  2. 2 І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
  3. 3 І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
  4. 4 Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
  5. 5 Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
  6. 6 Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
  7. 7 І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.
  8. 8 І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
  9. 9 І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
  10. 10 І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
  11. 11 Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
  12. 12 А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
  13. 13 А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.
  14. 14 А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.
  15. 15 І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
  16. 16 І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
  17. 17 З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
  18. 18 І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
  19. 19 І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
  20. 20 І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
  21. 21 І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
  22. 22 І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
  23. 23 І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
  24. 24 Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
  25. 25 І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

The seventh day is set apart. Then the account starts again from a dry ground, a man formed from dust, a garden planted for him, animals brought to be named, and a woman made last.

Read the explanation

In other languages