esc
Йоана 19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A small enclosed garden of bare worked earth at the last light, closed on one side by a natural face of pale limestone.

Йоана 19

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 42 verses · The inscription, in three languages

  1. 1 Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
  2. 2 А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
  3. 3 і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
  4. 4 Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
  5. 5 Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
  6. 6 Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
  7. 7 Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
  8. 8 Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
  9. 9 і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
  10. 10 Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
  11. 11 Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
  12. 12 З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
  13. 13 Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
  14. 14 Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
  15. 15 Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
  16. 16 Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
  17. 17 І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
  18. 18 Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
  19. 19 Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
  20. 20 Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
  21. 21 Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
  22. 22 Відказав Пилат: Що написав, написав.
  23. 23 Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
  24. 24 Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
  25. 25 Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
  26. 26 Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
  27. 27 Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
  28. 28 Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
  29. 29 Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
  30. 30 Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
  31. 31 Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
  32. 32 Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
  33. 33 До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
  34. 34 а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
  35. 35 І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
  36. 36 Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
  37. 37 І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
  38. 38 Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
  39. 39 Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
  40. 40 Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
  41. 41 Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
  42. 42 Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Pilate has Jesus flogged, and the soldiers dress him up as a king to mock him. Pilate keeps trying to release him and keeps being pushed back, until he hands him over. Jesus is crucified between two others, with a notice over him in three languages. He speaks to his mother, says he is thirsty, and says it is finished. A soldier pierces his side. Two men who had kept quiet until now bury him.

Read the explanation

In other languages