esc
A fresh olive branch afloat on water grown calm, the sky clearing above.

1 Мойсея 8

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 22 verses · A raven, then a dove

  1. 1 І спогадав Бог Нояга і все живе і всяку скотину з ним у ковчезї, і навів Бог вітра на землю, і перестало дощувати.
  2. 2 І позамикались жерела в безоднї і хляби небесні, і зупинився дощ із неба.
  3. 3 І вертались води з землї без перестанї, і як уплило сто і пятдесять день, стала вода посякати.
  4. 4 І зупинився ковчег у сьомому місяцї, на сїмнайцятий день місяця, на горі Арарацькій.
  5. 5 І вбувало води більше та більше до десятого місяця, а в десятому місяцї на первий день місяця стало видко верхи по горах.
  6. 6 І сталось по сорока днях, що відчинив Нояг вікно в ковчезї, що був зробив.
  7. 7 І випустив крука, і лїтав той сюди й сюди, закіль посякла вода на землї.
  8. 8 Опісля випустив голубицю від себе, щоб довідатись, чи вода спала з земного виду.
  9. 9 Та не знайшла голубиця відпочинку нозї своїй, та й вернулась до його в ковчег: бо вода поняла вид усїєї землї. І простїг він руку тай узяв її до себе в ковчег.
  10. 10 І пождав ще других сїм день, та ізнов послав голубицю з ковчега.
  11. 11 І прилетїла голубка надвечір до його, колиж се — оливний листок у неї в дзьобочку. І дознавсь Нояг, що вода уступила з виду земного.
  12. 12 І зождав іще других сїм день, та й послав знов голубицю, і не вернулась уже до його тодї.
  13. 13 І сталось у шістьсот первому роцї на первий день первого місяця, що посякла вода на землї. І зняв тодї Нояг кришу в ковчезї, і споглянув, аж се — вид земний уже сухий,
  14. 14 А в другому місяцї на двайцять сьомий день місяця земля стужавіла.
  15. 15 І рече Господь Бог Ноягові, глаголючи:
  16. 16 Вийди з ковчега сам і жона твоя і сини твої, і жени синів твоїх з тобою.
  17. 17 І всяку животину, що з тобою і всяке тїло від птаства і від скотини і з усякого лазючого поповза по землї повиводь із собою; і плодїтесь і намножуйтесь на землї.
  18. 18 І вийшов Нояг і сини його, і жінка його, і синів його жінки з ним.
  19. 19 Усяка животина, всяке лазюче поповза по кодлах своїх повиходило з ковчега.
  20. 20 І спорудив Нояг жертівника Господеві, і взяв з усякої чистої животини і з усякої чистої птицї та й принїс у всепаленнє на жертівник.
  21. 21 І понюхав Господь любих пахощів, і рече: Не проклинати му вже більше землї за чоловіка; бо надих людського серця злющий з молодощів його; і не вигублювати му вже більш усього живого, як учинив.
  22. 22 Покіль земля землею, сїйба й жнива, холоднеча й спека, лїто й весна, день і ніч не перестануть.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

God remembers Noah, a wind passes over, the waters go down, and the vessel rests. A raven is sent, then a dove three times. They come out, and an altar is built.

Read the explanation

In other languages