Приповісток 29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905

Приповісток 29

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 27 verses

1 Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
2 Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
3 Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
4 Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
5 Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
6 В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
7 Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
8 Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9 Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
10 Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12 Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13 І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15 Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16 Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18 Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19 Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
21 Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22 Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23 Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
24 Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
25 Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
26 Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
27 Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.