esc
Марка 6 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
An open hillside of deep green grass sloping down to still water.

Марка 6

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 56 verses · Turned away at home

  1. 1 І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
  2. 2 І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
  3. 3 Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
  4. 4 Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
  5. 5 І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
  6. 6 І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
  7. 7 І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
  8. 8 і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
  9. 9 щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
  10. 10 І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
  11. 11 А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
  12. 12 І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.
  13. 13 І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
  14. 14 І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
  15. 15 Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
  16. 16 Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
  17. 17 Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
  18. 18 Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
  19. 19 Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
  20. 20 Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
  21. 21 Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
  22. 22 і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
  23. 23 І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
  24. 24 Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
  25. 25 І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
  26. 26 І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
  27. 27 І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
  28. 28 І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
  29. 29 І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
  30. 30 І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
  31. 31 І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
  32. 32 І поплили в пусте місце човном, окроме.
  33. 33 І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
  34. 34 І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
  35. 35 І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
  36. 36 відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
  37. 37 Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
  38. 38 Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
  39. 39 І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
  40. 40 і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
  41. 41 І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
  42. 42 І їли всї, й наситились.
  43. 43 І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
  44. 44 А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.
  45. 45 І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду ʼд Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
  46. 46 І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.
  47. 47 І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
  48. 48 І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
  49. 49 Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
  50. 50 всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
  51. 51 І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
  52. 52 Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
  53. 53 І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
  54. 54 І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,
  55. 55 кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
  56. 56 І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

This is the chapter where Jesus is turned away by the people who watched him grow up. In his own town he could do no mighty work except lay his hands on a few sick people, and Mark says he marveled at their unbelief.

Read the explanation

In other languages