esc
Марка 5 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A long low escarpment of pale limestone above still water, simple dark openings cut low into the rock.

Марка 5

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 43 verses · Three nobody could help

  1. 1 І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
  2. 2 І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
  3. 3 що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
  4. 4 часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
  5. 5 І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
  6. 6 Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
  7. 7 і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
  8. 8 (Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
  9. 9 І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
  10. 10 І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
  11. 11 Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
  12. 12 І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
  13. 13 І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
  14. 14 А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
  15. 15 І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
  16. 16 І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
  17. 17 І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
  18. 18 І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
  19. 19 Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
  20. 20 І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
  21. 21 А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
  22. 22 І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
  23. 23 і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
  24. 24 І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
  25. 25 Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
  26. 26 і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
  27. 27 почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
  28. 28 Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
  29. 29 І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
  30. 30 І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
  31. 31 І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
  32. 32 І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
  33. 33 Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
  34. 34 Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
  35. 35 Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
  36. 36 Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
  37. 37 І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
  38. 38 І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
  39. 39 І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
  40. 40 І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
  41. 41 І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
  42. 42 І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
  43. 43 І пильно наказав їм, щоб нїхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Three people nobody could help: a man among the tombs whom no chain could hold, a woman who had spent everything on physicians for twelve years, and a child already dead by the time help arrived.

Read the explanation

In other languages