esc
Луки 13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
The thick low trunk of an old fig tree in bare tilled ground, the earth freshly dug open around its roots.

Луки 13

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 35 verses · Eighteen, three times

  1. 1 Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейцїв, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
  2. 2 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішнїщі від усїх Галилейцїв були, що так постраждали?
  3. 3 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, усї так само погинете.
  4. 4 Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила їх, думаєте, що сї були більші довжники, над усїх людей що живуть в Єрусалимі?
  5. 5 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всї так само погинете.
  6. 6 Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов.
  7. 7 Рече ж до винаря: Ось три роки приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її: на що й землю займає?
  8. 8 Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм;
  9. 9 чей зродить овощ; коли ж нї, тодї зрубаєш її.
  10. 10 Навчав же в одній школї по суботам.
  11. 11 І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була згорблена, й не могла зовсїм випростатись.
  12. 12 Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
  13. 13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
  14. 14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: Є шість днїв, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
  15. 15 Відказав тодї йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязує вола свого або осла від ясел, та веде поїти?
  16. 16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач, вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
  17. 17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всї люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
  18. 18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
  19. 19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
  20. 20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
  21. 21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
  22. 22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
  23. 23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
  24. 24 Силкуйтесь увійти тїсними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
  25. 25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
  26. 26 тодї станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
  27. 27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
  28. 28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всїх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
  29. 29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
  30. 30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останнї.
  31. 31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
  32. 32 І рече їм: Ідїть та скажіть лисицї тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогоднї й завтра, а третього дня скінчаю ся.
  33. 33 Тільки ж мушу сьогоднї і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
  34. 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотїли.
  35. 35 Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

People bring Jesus a piece of news about a massacre, and he refuses to read it the way they expect. He tells a story about a fig tree given one more year. He straightens a woman who has been bent double for eighteen years, on a Sabbath, and the man in charge of the synagogue objects. He compares the Kingdom to a mustard seed and to yeast, warns that the door is narrow, is told Herod wants him dead, and ends by speaking to the city he is walking towards as if it were a person.

Read the explanation

In other languages