esc
Йоана 17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A high open shoulder of bare pale rock at night, the whole dark plain lying far below.

Йоана 17

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 26 verses · One prayer, said out loud

  1. 1 Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
  2. 2 Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
  3. 3 Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
  4. 4 Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
  5. 5 А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
  6. 6 Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
  7. 7 Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
  8. 8 Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
  9. 9 Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
  10. 10 І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
  11. 11 І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
  12. 12 Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
  13. 13 Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
  14. 14 Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
  15. 15 Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
  16. 16 Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
  17. 17 Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
  18. 18 Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
  19. 19 І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
  20. 20 Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
  21. 21 щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
  22. 22 І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
  23. 23 Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
  24. 24 Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
  25. 25 Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
  26. 26 І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

The whole chapter is one prayer, said out loud with the disciples listening. He prays first about himself and the work he has finished, then for the eleven who are with him, and then for everyone who will believe because of them. What he asks for them, more than once, is that they be one.

Read the explanation

In other languages