Приповісток 25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905

Приповісток 25

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 28 verses

1 І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2 Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
3 Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
4 Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5 Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6 Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7 Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8 Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9 Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10 Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11 Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12 Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13 Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14 Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15 Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16 Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17 Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18 Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19 Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20 Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21 Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22 Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23 Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24 Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25 Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26 Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27 Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
28 Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.