Приповісток 22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905

Приповісток 22

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 29 verses

1 Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2 Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3 Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4 За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5 Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6 Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
7 Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8 Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9 Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
10 Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11 Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12 Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13 Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
14 Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15 Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16 Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
17 Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18 Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19 Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20 Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
21 Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22 Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
23 Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24 З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25 Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26 Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27 Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28 Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29 Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.