Приповісток 15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905

Приповісток 15

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 33 verses

1 Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2 Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3 Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4 Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5 Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6 В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7 Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8 Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9 Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10 Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11 І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12 Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13 Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15 В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16 У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17 Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18 Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19 Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20 Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21 Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22 Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23 Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24 Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25 Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26 Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27 Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28 Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29 Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30 Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31 Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32 Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33 Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.