esc
Маттея 22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A folded white garment laid on a stone bench by an open wooden shutter.

Маттея 22

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 46 verses · Four questions, in a row

  1. 1 І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
  2. 2 Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
  3. 3 і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
  4. 4 Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
  5. 5 Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
  6. 6 а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
  7. 7 Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
  8. 8 Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
  9. 9 Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
  10. 10 І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
  11. 11 Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
  12. 12 і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
  13. 13 Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
  14. 14 Багато бо званих, мало ж вибраних.
  15. 15 Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
  16. 16 І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
  17. 17 Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
  18. 18 Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
  19. 19 Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
  20. 20 І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
  21. 21 Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
  22. 22 І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
  23. 23 Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
  24. 24 говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
  25. 25 Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
  26. 26 так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
  27. 27 Опісля ж усїх умерла й жінка.
  28. 28 Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
  29. 29 Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
  30. 30 Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
  31. 31 Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
  32. 32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
  33. 33 І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
  34. 34 Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
  35. 35 І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
  36. 36 Учителю, котора заповідь велика в законї?
  37. 37 Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
  38. 38 Се перва й велика заповідь.
  39. 39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
  40. 40 На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
  41. 41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
  42. 42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
  43. 43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
  44. 44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
  45. 45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
  46. 46 І нїхто не зʼумів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

A wedding feast nobody comes to, then four questions in a row: about taxes, about a woman married seven times, about the greatest commandment, and one he asks them.

Read the explanation

In other languages