esc
Луки 5 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A shore of grey rounded pebbles running down into a wide still freshwater lake, low dry brown hills closing the far side.

Луки 5

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 39 verses · Leave everything, and follow

  1. 1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
  2. 2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
  3. 3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
  4. 4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
  5. 5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
  6. 6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
  7. 7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
  8. 8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
  9. 9 Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
  10. 10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
  11. 11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
  12. 12 І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
  13. 13 І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
  14. 14 І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
  15. 15 Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
  16. 16 Він же виходив у пустиню та молив ся.
  17. 17 І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
  18. 18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
  19. 19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
  20. 20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
  21. 21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
  22. 22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
  23. 23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
  24. 24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
  25. 25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
  26. 26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
  27. 27 А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
  28. 28 І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
  29. 29 І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
  30. 30 І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
  31. 31 І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
  32. 32 Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
  33. 33 Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
  34. 34 Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
  35. 35 Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
  36. 36 Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
  37. 37 І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
  38. 38 А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
  39. 39 Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Jesus borrows Simon's boat to teach from, then tells him to fish again after a night that caught nothing, and the nets fill. Simon asks him to go away. Instead the whole crew leaves everything and follows. A man covered in leprosy is touched and made clean. A paralysed man is lowered through a roof and told first that his sins are forgiven, which starts the first argument. A tax collector called Levi is called and throws a party, and the chapter ends with a question about fasting answered by two pictures and a line about wine.

Read the explanation

In other languages