esc

Йоіла 3

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 21 verses

  1. 1 Ось бо, в ті днї, як я заверну полонь Юди й Ерусалиму, —
  2. 2 Позбіраю всї народи на Йосафатовій долинї, і заведу там над ними суд за мій люд, за моє наслїддє, за Ізраїля, що вони його між невір порозкидали, й мою землю між себе паювали.
  3. 3 Та й про мій нарід вони метали жереб, і міняли хлопя за блудницю, продавали дївчину за вино, щоб було що пити.
  4. 4 І що ж ви менї вчините, Тире й Сидоне, та й ви, всї примежні Филистії? Може ви схочете помститись на менї? схочете відплатити менї? Та ж менї легко, обернути таки зараз вашу відплату на голови ваші.
  5. 5 Ви бо забірали срібло моє та золото моє й що дорогого було в мене, та й заносили в божницї ваші,
  6. 6 Ба й синів Юдиних і осадників Ерусалимських продавали ви Грекам, щоб запроторити їх далеко від землї родинної.
  7. 7 Та ось, я підійму-перенесу їх із того місця, куди ви їх запродали, й оберну заплату вашу вам на голову.
  8. 8 Я пооддаю сини ваші й дочки ваші в руки синів Юдиних, а вони продавати муть їх Сабіям, народові далекому. — Ось, як сказав Господь.
  9. 9 Оповістїть се проміж народами, готуйтесь до війни, розбудїте завзяттє в хоробрих; нехай виступають, підіймуться всї борцї.
  10. 10 Покуйте мечі з лемішів ваших, із серпів поробіте списи; безсилок нехай скаже: я сильний.
  11. 11 Квапте, сходїться, всї народи сумежні, зберіться (проти Бога); ти же, Господи, веди туди борцїв твоїх!
  12. 12 Рушайте, народи, зійдїть на Йосафатову долину; бо там я засяду, судити всї народи звідʼусюди!
  13. 13 Пускайте в рух серпи, бо жниво наспіло; ійдїте, спустїтесь униз, бо вже повна ягід тискарня, а посуд під нею аж переливається, — бо злоба їх велика.
  14. 14 Товпи, товпи в долинї відплатній! бо не далекий день Господень від долини суду!
  15. 15 Сонце й місяць померкнуть, та й зорі ясноту свою втеряють.
  16. 16 І загрімить Господь від Сиону, й дасть почути голос свій від Ерусалиму; — затремтить небо й земля; та свому народові буде Господь охороною, — обороною дїтям Ізраїля.
  17. 17 Тодї спізнаєте ясно, що я — Господь, Бог ваш, що витаю на Сионї, на сьвятій горі моїй; і буде Ерусалим сьвятим, та й не будуть уже чужоземцї переходити через його.
  18. 18 І буде того часу: Капати муть гори соком виноградним, а горби молоком потечуть, а всї русла Юдейські сповняться водою, з дому же Господнього пролиється джерело й засичувати ме долину Ситтим.
  19. 19 Египет стане тодї пустинею, та й Едом — нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
  20. 20 А Юда жити ме вічно й Ерусалим — від роду в роди.
  21. 21 І змию-помщу кров їх, що досї не змив іще, й пробувати ме Господь на Сионї.

Served exactly as published. Public domain.

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

In other languages