Єфесян 4
- 1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
- 2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,
- 3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.
- 4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
- 5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
- 6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
- 7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
- 8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
- 9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
- 10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
- 11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
- 12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
- 13 доки дійдемо всї до зʼєдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
- 14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
- 15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
- 16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
- 17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
- 18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
- 19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
- 20 Ви ж не так познали Христа:
- 21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
- 22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
- 23 а обновлятись духом ума вашого,
- 24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
- 25 Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
- 26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
- 27 Анї давайте місця дияволу.
- 28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
- 29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
- 30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
- 31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
- 32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
Served exactly as published. Public domain.
Read aloud
Read aloud in another edition
One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.
Read this chapter in that editionIn other languages
- Louis Segond 1910 · French
- Sainte Bible libre pour le monde · French
- World English Bible Classic · English
- Santa Biblia — Reina Valera 1909 · Spanish
- Riveduta Bibbia 1927 · Italian
- Lutherbibel 1912 · German
- Bíblia Portuguesa Mundial · Portuguese
- De Heilige Schrift, Petrus Canisiusvertaling, 1939 · Dutch
- Bible Kralická 1613 · Czech
- Biblia Traducerea Fidela · Romanian
- Kinh Thánh · Vietnamese
- La Biblia en Español Sencillo · Spanish
- Święta Biblia · Polish
- Sveto Pismo ili Biblija · Serbian
- 新标点和合本 · Chinese, simplified script
- 新標點和合本 · Chinese, traditional script
- الكتاب المقدس باللغة العربية، فان دايك · Arabic
- Bib La · Haitian Creole
- Синодальный перевод · Russian