esc

Дїяння 14

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 28 verses

  1. 1 Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
  2. 2 Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
  3. 3 Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
  4. 4 Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
  5. 5 Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
  6. 6 вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
  7. 7 і там благовіствували.
  8. 8 А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
  9. 9 Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
  10. 10 рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
  11. 11 Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
  12. 12 Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
  13. 13 Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
  14. 14 Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
  15. 15 і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
  16. 16 Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.
  17. 17 Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
  18. 18 І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
  19. 19 Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
  20. 20 Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
  21. 21 І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
  22. 22 укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
  23. 23 Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
  24. 24 І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
  25. 25 А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
  26. 26 а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.
  27. 27 Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
  28. 28 Пробували ж там час немалий з учениками.

Served exactly as published. Public domain.

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

In other languages