2 Коринтян 8 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905

2 Коринтян 8

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 24 verses

1 Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
2 що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
3 Бо вони по силї — се я сьвідкую — і над силу доброхітні.
4 З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
5 І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
6 тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
7 А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
8 Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
9 Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас зʼубожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.
10 І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.
11 Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.
12 Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.
13 (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
14 в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
15 яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
16 Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
17 Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
18 Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
19 Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
20 остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
21 промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
22 Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
23 Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
24 Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.