esc
A vine tied to a stake beside a track through tawny limestone hills.

1 Мойсея 49

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 33 verses · Twelve, one at a time

  1. 1 І прикликав Яков сини свої і каже:
  2. 2 Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.
  3. 3 Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив,
  4. 4 Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!
  5. 5 Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала.
  6. 6 Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.
  7. 7 Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
  8. 8 Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.
  9. 9 Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?
  10. 10 В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.
  11. 11 В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.
  12. 12 Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.
  13. 13 Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.
  14. 14 Іссахар — осел костлявий між двома хлївами.
  15. 15 Бачить, що в землї родющій люба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.
  16. 16 Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.
  17. 17 Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.
  18. 18 На твою вповаю поміч, Господе, мій Боже!
  19. 19 Гад — напре на його військо, він побє потужне.
  20. 20 Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.
  21. 21 Нафталїй гіллє розкине пишним дубом.
  22. 22 Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.
  23. 23 Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій
  24. 24 Він удержав у потузї. Руцї не послабли.
  25. 25 Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.
  26. 26 Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!
  27. 27 Бенямин, се в нас вовцюга, наситу не знає; вранцї — він жере поживу, в вечір — здобич дїлить.
  28. 28 Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.
  29. 29 І заповідав їм, і каже їм: Я пригорнусь до народу мого. Поховайте мене з отцями моїми в печері, що на полї Ефроновому Гетієвому,
  30. 30 В печері, що на полї Макпелевому, що перед Мамрійщиною в Канаан землї, що купив Авраам у Ефрона Гетія у державу на гробовище.
  31. 31 Там поховано Авраама й Сарру, жону його; там поховано Ізаака й Ребеку, жену його, і там поховав я Лею.
  32. 32 Куплене поле й печера на йому в синів Гетових.
  33. 33 І переставши Яков чинити заповіт синам своїм, простягнув нозї свої на постелї і розлучивсь із душею, та й пригорнувсь до народу свого.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Jacob gathers his twelve sons and speaks over each of them in turn. Some are given a future, some a character, some a rebuke. Then he instructs them where to bury him, draws up his feet, and dies.

Read the explanation

In other languages