esc
1 Мойсея 32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A stony ford where a river braids over rocks between steep banks.

1 Мойсея 32

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 32 verses · Wrestled until daybreak

  1. 1 І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.
  2. 2 Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.
  3. 3 Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
  4. 4 І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.
  5. 5 І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.
  6. 6 І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.
  7. 7 Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.
  8. 8 І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.
  9. 9 Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,
  10. 10 Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.
  11. 11 Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.
  12. 12 Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.
  13. 13 І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.
  14. 14 Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,
  15. 15 Берблюдиць дїйних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.
  16. 16 І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
  17. 17 І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
  18. 18 Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
  19. 19 І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
  20. 20 І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
  21. 21 Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
  22. 22 Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синїв своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
  23. 23 І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
  24. 24 Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;
  25. 25 Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.
  26. 26 І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
  27. 27 Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.
  28. 28 І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
  29. 29 І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
  30. 30 І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
  31. 31 Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
  32. 32 Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Jacob sends messengers ahead to Esau and hears that Esau is coming with four hundred men. He is greatly afraid, divides his camp, prays, and sends waves of gifts ahead. Then, alone at night by a stream, he wrestles with a man until dawn.

Read the explanation

In other languages