esc
1 Мойсея 21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
A young tamarisk planted beside a stone well at Beersheba, in the morning.

1 Мойсея 21

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 34 verses · This time, out loud

  1. 1 І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
  2. 2 І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
  3. 3 І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
  4. 4 Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
  5. 5 Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
  6. 6 Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
  7. 7 І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
  8. 8 І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
  9. 9 Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
  10. 10 Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
  11. 11 Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
  12. 12 І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
  13. 13 Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
  14. 14 Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
  15. 15 Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
  16. 16 Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
  17. 17 Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
  18. 18 Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
  19. 19 І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
  20. 20 І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
  21. 21 І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
  22. 22 Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
  23. 23 Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
  24. 24 І рече Авраам: Кленусь.
  25. 25 І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
  26. 26 І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
  27. 27 І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
  28. 28 І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
  29. 29 І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
  30. 30 І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
  31. 31 Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
  32. 32 І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
  33. 33 І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
  34. 34 Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Isaac is born and Sarah laughs again, this time out loud. At the weaning feast she asks for Hagar and Ishmael to be sent away. They go into the wilderness, run out of water, and are found. Then a treaty is made over a well.

Read the explanation

In other languages