esc
1 Мойсея 18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905
Great terebinth trees at Mamre in the white heat of noon, deep shade beneath them.

1 Мойсея 18

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 · 33 verses · She laughed, and said she did not

  1. 1 Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.
  2. 2 Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.
  3. 3 І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.
  4. 4 Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.
  5. 5 Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.
  6. 6 І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
  7. 7 І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
  8. 8 І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
  9. 9 І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.
  10. 10 Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.
  11. 11 Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
  12. 12 Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
  13. 13 І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
  14. 14 Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
  15. 15 Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
  16. 16 Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
  17. 17 Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
  18. 18 Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
  19. 19 Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.
  20. 20 Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.
  21. 21 Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.
  22. 22 І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
  23. 23 І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
  24. 24 Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?
  25. 25 Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?
  26. 26 Рече ж Господь: Коли буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.
  27. 27 І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
  28. 28 Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.
  29. 29 І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.
  30. 30 Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.
  31. 31 І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.
  32. 32 І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.
  33. 33 Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.

Served exactly as published. Public domain.

Understand this verse

Read aloud

Read aloud in another edition

One voice reads for now, and it reads the World English Bible Classic. This chapter is recorded there; this edition is not.

Read this chapter in that edition

Explained

Understand this chapter

Three men arrive at the oaks of Mamre in the heat of the day. Abraham runs to feed them. One says Sarah will have a son; she laughs behind the tent and denies it. Then two go on toward Sodom and Abraham argues about the city.

Read the explanation

In other languages